Форма входу

Пошук

Календар

«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 104

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Субота, 23.09.2017, 01:31
Вітаю Вас Гість | RSS
Градизька гімназія Глобинського р-ну Полтавської обл.
Головна | Реєстрація | Вхід
УСНИЙ ЖУРНАЛ «Градизьку мій! Повік я в полоні твоєї краси»(виховний захід з географії)


ВИХОВНИЙ ЗАХІД З ГЕОГРАФІЇ УСНИЙ ЖУРНАЛ «Градизьку мій! Повік я в полоні твоєї краси»
Підготували:
Юхно З.В. – заступник директора з виховної роботи Градизької гімназії
Бурбига А.В.- учитель географії
На фоні ліричної мелодії звучать слова:
 
1.Україно, зоряний мій краю,
   Рідна солов»їна сторона,
   Іншої такої я не знаю,
   І для мене кращої нема.
 
2.Мов незнаної краси перлина
   В мальовничій Україні є
   Неповторна наша Полтавщина
   А у ній і селище моє,
 
3.Що лежить біля гори Пивихи,
   На Дніпровім гордому крилі
   І усіх привітно зустрічає
   на гостинній градизькій землі.
 
4.Наша зустріч присвячена знайомству із селищем Градизьк, його історією та сьогоденням. Ми запрошуємо вас в подорож сторінками усного журналу « Градизьку мій! Повік я в полоні твоєї краси!»
 
5.В гімназії нашій гостей ми вітаєм,
   Хвилин приємних всім бажаєм,
   Змістовно провести вам час
   І пам»ятати довго нас. (МУЗИЧНИЙ НОМЕР 1)
 
6.Перша сторінка журналу –історична «У глибину віків».
7.Я стою і з висоти Пивихи
 оглядаю селище моє.
Серце завмирає від утіхи,
І так добре на душі стає.
 
8.Тут Дніпро –Славута горне хвилі,
   Купол церкви золотом блищить.
   Тут усі куточки мені милі,
   Що від них аж серце забринить.
 
9.Рідне селище!... Його історія сягає в глибину століть. Нашому селищу 1145 років!
 
10.Глибокий знавець історії Полтавщини, співавтор багатьох досліджень Микола Дмитрович Плиска, у співпраці з краєзнавцем Вірою Жук оприлюднили історію Градизька з урахуванням новітніх досліджень. Вони свідчать, що перша згадка про Градизьк датована 1055 роком, міститься у «Повісті временних літ» під назвою Воїнь.
 
11. Древній Воїнь знаходився на лівому березі Сули на стратегічно вигідних позиціях, важкодоступних для ворога. Таким укріпленням у цій місцевості могло бути тільки місто –фортеця на місці сучасного Градизька. До 1789 року він носив назву Городище. А в старих документах та публікаціях про древній Воїнь говорилося як про Городище Воїнь та Воїнь Городище, але чомусь історики раніше не звертали на це уваги.
 
12.Що ще може бути серцю ближче, За свій Градизьк дякую вікам, Що колись ще звався Городищем і давав притулок козакам.
 
13.Хоч давно минула вже та днина, Не забуть історії й того, Як цариця проїжджала, Катерина, І назвала Градизьком його.
 
14.На гербах міст завжди зображували те, що довгий час мало місце, перед тим, як він створювався .
 
1 5.Герб Градизька затверджено ще в 1782 році. На синьому фоні, що віщує небо, мир, благодать, розміщені навхрест золоті ключ і меч, а вгорі срібна шестикутна зірка.
 
16.Шестикутна зірка означає союз, співпрацю, об»єднання козацтва, ремісників та торговців, які на той час були основним населенням нашого містечка.
 
17.Ключ на гербі підтверджує, що Градизьк довгий час був фортецею, яка мала не одні ворота. Меч символізує участь градижчан у визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького і боротьбі за свободу рідного краю.  Немає свідчень про присутність кріпосного права на сивих схилах Вивихи, значить німих, покірних рабів тут ніколи не було. Зате віками панував козацький дух, а схильність людей до ремісництва та торгівлі давала можливість утверджуватися відчуттю власної гідності та незалежності.
 
18 . А історію мій Градизьк славну має: Кожен житель, хто як вмів, Захищав свободу свого краю Від навали лютих ворогів. МУЗИЧНИЙ НОМЕР 2
 
19.Градизьк неможливо уявити без гори Пивихи. Вона візитна картка нашого селища.Тому наступна сторінка – екскурсійна.
 
20.Коли і хто назвав тебе Пивихою, Не знають люди в нашому селі. Промчались роки над тобою вихором, По-запорозьки, хвацько у сідлі. А ти стоїш покраяна яругами, Укрита запахущим чебрецем…
 
21.Гора Пивиха – це гора із гір. Внизу Дніпро, вгорі сосновий бір І пахне синій чебрецевий цвіт – На цілий світ
 
22.Чим же приваблює до себе Пивиха? Що в ній загадкового і прекрасного? Хто побував тут, збагне все. Вмиєшся цілющою водою, вдихнеш свіжого повітря і розумієш, що це і є первозданність природи, краса, створена Богом.
 
23.Навколо назви гори Пивихи також точиться полеміка. Одні історики пов»язують назву гори з поселенням, яке належало боярам Пивам. Поселення давно теж звалося Піви.
24. Але є ще одна цікава версія. Колись дуже давно схили гори були покриті не дрімучими лісами, а піском, що утворював цілі дюни, тоді гора називалася Півіхою- співучою горою.
25.Це твердження вчені аргументують спорідненими словами :півень, співак, приспів, співучий, спів. Вони всі мають спільний корінь «пів».
26.Закономірно, що Пивиха стала місцем проведення щорічного обласного мистецького свята «Пісенне джерело», яке започаткував О.І.Білаш. 11 років лунають над Пивихою прекрасні мелодії. Тож нехай зараз для вас звучить «Градизький вальс», авторами якого стали наші земляки Іван Середа та Ростислав Галаган, у виконанні Наталії Шинкаренко МУЗИЧНИЙ НОМЕР 3 Пісня «Градизький вальс»
 
27.«Пивиха геологічна» - наступна сторінка нашого журналу.
28. Гора Пивиха- заказник місцевого значення, пам»ятка природи з 1969 року, бо є цінним місцем збереження унікального ландшафту Лісостепу. Піднялася гора на 169 метрів над рівнем моря, третя за висотою на Полтавщині.
 29. Унікальність Пивихи полягає в тому, що це комплексний заповідник: ботанічний, зоологічний, палеонтологічний та історичний. Структура підняття гори складається з серії лусок, утворених мергелем та алювіальними пісками, що їх вкривають.
30.На південних схилах виходять на поверхню осадові породи. Їх вкриває червоно-бура моренна глина, а над нею розташована 18-метрова товща лесу. Місцями тут зустрічаються скупчення валунів з різних кристалічних порід, принесених льодовиком.
 
31.Серед осадових порід слід відмітити шар голубого морського мергелю завтовшки до 12 метрів. Крім того, тут зустрічається кристалічний гіпс.
32.Пивиха – яскраво виражений приклад гляціодислокації у межах Градизько- Таборищенського комплексу крайових льодовикових утворень на четвертій надзаплавній терасі Дніпра.
33. В моренній глині Пивихи нерідко зустрічаються численні палеонтологічні рештки. В експозиції відділу природи Полтавського краєзнавчого музею представлена цікава колекція, зібрана на Пивисі місцевими жителями та вчителем географії Головком.
34. Пивиха надзвичайно цікава і в ботанічному відношенні. Значні площі на схилах займають протиерозійні насадження із переважанням робінії, а на плато –сосни.
35.У верхній частині гори зустрічається ефедра двоколоскова - третинний релікт із рідкісної родини хвойних. Це місцезнаходження ефедри є чи не найбільш північним в Україні.
36.Пивиха - це той заповідний куточок, який повинен охоронятися, як еталон недоторканості для нинішніх і прийдешніх поколінь МУЗИЧНИЙ НОМЕР 4 (танець)
37.Перегорнемо наступну сторінку нашого журналу «Екологічну»
38.Купається врода красуні Пивихи В задумливій сивій дніпровській воді. І губляться в косах гори таємниці, І бавиться вітер в долонях її.
39.Вклоняється батьку Дніпру шанобливо, Здіймає над селищем крила свої, Всміхається людям привітна та мила, І місяць сорочку золотить її.
 40.Живою водою вмивають століття Нев»янучий стан твій краплини роси. О дівчино мила! О ніжна Пивихо! Повік я в полоні твоєї краси.
41.Розвиток людської цивілізації, обєктивно завжди націлений на прогрес, часом подає нам такі різкі повороти, після яких занепадають ще недавно, здавалося б, непорушні твердині, а натомість виростають інші бастіони.
 42. Глобальною, невирішеною до цих пір проблемою Пивихи, є абразія берегової зони Кременчуцьким водосховищем. Укріплення берегової смуги – актуальне завдання державного масштабу.
43.Антропогенний тиск на ландшафтний заказник виражається також у незаконних вирубках дерев, у розробці видів корисних копалин: піску, глини.
44. Особливо слід врахувати, що останнім часом у людей збільшилася потреба до зближення з природою, у зв»язку з чим відчувається надмірне рекреаційне навантаження. Пивиха по праву користується великою увагою з боку туристів, але їх відпочинок часто обертається екологічними проблемами. 45. Гора- оазис наш.
      Нема секрету
      Цвіте на ній творимий нами день,
      Вона чекає зодчих і поетів,
      Як пташок навесні гіллястий клен.
46. Пройди її стежинами і кручами,
     Вдихни акацій білих аромат,
     І соснами милуйся всемогутніми,
     Що ніби вартові на ній стоять.
47.Поглянь, горою заповідною
     Стежиною угору шлях повивсь.
     Пройди по ній ходою непомітною,
     Душею до природи доторкнись
48. І Пивиху, і калину в лузі,
      Й прохолоду древньої ріки
      Збережіть назавжди , любі друзі,
      Хай живе наш Градизьк ще віки! МУЗИЧНИЙ НОМЕР 5. ПІСНЯ
49. Остання сторінка нашого журналу « Усі ми з однієї колиски»
50.На карті України Градизьк - лише маленька цяточка, але відомий він далеко-далеко, навіть за межами держави. Бо градижчани, де б вони не були, в Канаді чи в Росії, США чи у Франції, люблять, пам»ятають і прославляють наш край в науці, освіті, мистецтві, спорті, одним словом - працею.
 
51.І живуть в нас особливі люди: В них таке щось незвичайне є. Градижчан впізнаєш скрізь і всюди, Бо відчуєш рідне щось , своє.
52.Скільки дав талантів Україні! Чого вартий Олександр Білаш, Що його мотиви солов»їні Прославляють рідний Градизьк наш.
53.І живуть тут особливі люди: Співаки й поети тут усі. Градижчан впізнаєш скрізь і всюди, Бо живуть вони в такій красі.
54.І нехай звучить оце наївно, В мене думка ось яка вита: Славний дух Марусі Чураївни Не в Полтаві, а у нас літа.
55.Ми гордимося, що нашими земляками є: -Герой України , кавалер ордена Миколая Чудотворця, народний артист України композитор і поет Олександр Іванович Білаш, ім"я якого носить наша гімназія, -генерал –лейтенант Левченко Микола Іванович, -генерал-майор Головко Дмитро Васильович, -Народний артист України актор Верменич Андрій Андрійович, -Заслужений артист України Шевченко Руслан Юрійович, -Заслужений будівельник України Головач Володимир Степанович, -Заслужений працівник освіти України, кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня , директор Градизької гімназії Салімон Алла Петрівна, -Заслужені вчителі України: Головко Євгенія Іванівна, Поплюйко Сергій Павлович , -Заслужений лікар України Комарецький Олександр Іванович, -Заслужені працівники культури Бокий Іван Сидорович, Тонкошкур Олексій Павлович, Матвієнко Віктор Григорович -Заслужений працівник транспорту України Дібрівна Мотрона Федорівна, -Заслужений художник України Боня Григорій Васильович, -Заслужений працівник фізкультури і спорту Ковтун Валентин Федорович, -Майстер спорту Радянського Союзу Матрос Тарас Якович, -Суддя республіканської категорії Гарасюк Василь Пилипович.
56.Цей перелік можна продовжувати.
57.В нас славних земляків не забувають,
    Про них свято пам»ять бережуть.
    Вже їх нащадки творчі підростають
    І вирушають в самостійну путь
58.Нічого кращого в моїм житті нема,
    як рідний край і земляки привітні.
    Люблю його, коли навкруг зима,
    Люблю і в дні спекотні літні.
59.Люблю за те, що люди працьовиті,
     і ми працюєм, хоч іще й малі,
     І прагнемо свій слід лишити
     На цій прекрасній градизькій землі. МУЗИЧНИЙ НОМЕР 6. ПІСНЯ .

Copyright MyCorp © 2017