Відповідно навчалося в однокласній і двокласній церковно – приходських школах хлопчиків – 77, дівчат – 7. На час першого загального перепису населення Російської імперії в 1897 р. в Градизьку було лише 24,7% письменних людей.
На початку ХХ ст. (1902 р.) при Троїцькій церкві діяли чоловіча і жіноча однокласні та двокласна церковно – приходські школи. При Покровській церкві була церковно – приходська однокласна школа і два земських народних чоловічих та жіночих училища., а також невелика церковна бібліотека. В земських школах навчалися діти сільської знаті та багатіїв, які мали змогу 
продовжувати навчання в Градизькій двокласній школі та в Кременчуцькому вищому початковому училищі. Випускники земської школи могли одержати посаду помічника вчителя, а через два роки, склавши іспити в Лубенській духовній семінарії стати вчителем. Після Жовтневої революції 1917 р. в Градизьку було створено трикласне початкове училище та п’ятикласне вище початкове училище, після закінчення якого учні мали змогу навчатися в технікумах.
В двадцяті роки, коли було введено обов’язкове початкове навчання , відбулась реорганізація цих шкіл і стали діяти три початкових і дві семирічних школи. На базі першої семирічної школи в 1932 році було створено Градизьку середню школу.
В 1935 році для середньої школи було збудоване нове двоповерхове приміщення в центрі села. Приміщення мало 23 розкішні класні кімнати, в яких навчалось 15 класів – комплектів ,спортзал, бібліотеку та інш. З 1938 року з’явилися паралельні старші класи. А в 1940 році було : 8-х класів – 4, 9 – х касів – 4, 10 – х класів – 2.
Великою подією в житті школи було нагородження в 1939 році вчительки Головко Є. І. найвищою урядовою нагородою – орденом Леніна. В час Великої Вітчизняної війни ,в період окупації, школа не працювала. Приміщення школи було зайняте німцями під табір військовополонених, а корпус № 2 засипано награбованим зерном. В допоміжних приміщеннях школи (флігель) німці розмістили конюшню.
Відступаючи, фашисти підірвали центральне приміщення школи і спалили корпус № 2. Знищили книг з шкільної бібліотеки близько 1000 примірників, все обладнання шкільних приміщень і кабінетів. Загальний збиток, нанесений фашистами школі – майже 1,5 млн. карбованців.
У вересні 1943 року селище було звільнене. Місцеві органи, учительський колектив , громадськість села взялись за відбудову школи. З руїн шкільного приміщення було вивезено 15 – 17 вагонів землі, щебеню, попелу спаленого зерна. Відбудовувати школу допомагали і військові частини Радянської армії, які безкоштовно передали ліс з п’яти переправ.
В післявоєнні ( за 8 років) роки на відбудову, ремонт держава виділила 250 тис. карбованців.
В 50 – і роки школа мала наочних приладів в навчальних кабінетах на суму – 44685 крб., книг в бібліотеці на суму – 10718 крб., робочого приладів на суму - 56775 крб.
В 1951 – 1952 н.р. в школі нараховувалось 30 класів - комплектів з загальною кількістю учнів - 1064 .
Радісною подією в житті школи стало нагородження в 1951 р. орденом Трудового Червоного Прапора учителя Ковалевського Є.О. 
